КП "РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ІНФЕКЦІЙНА ЛІКАРНЯ" РОР

Метою кампанії є показати силу щоденної людської підтримки – теплих дотиків підтримки – як ресурсу, що допомагає нам триматися і тримати одне одного. 

Я є, і ми є. Я стою через зв'язок з іншими людьми. Ми всі – вузлики підтримки, переплетені з жестів, погляду, добрих слів.

Кожен має свій момент, коли його/її підтримали, або коли він/вона підтримала. 

«Дотики підтримки» – це наша колективна історія тепла, нагадування про наші міцні людські зв'язки та опори. Наша підтримка одне одного «живе» у різних форматах – вона ніби камінці, по яких стрибають. Іноді ми стаємо один для одного такими камінцями. Ми зможемо витримати, якщо є за кого триматись.

Формати прояву дотиків підтримки:

• Тілесні – дотик, обійми, рука на плечі;
• Предметні – речі з історією (іграшка, листівка);
• Побутові – турбота у щоденних деталях (бутерброд у холодильнику, квітка у вазоні);
• Соціальні – допомога в магазині, мисочка з водою для тварин;
• Духовні – молитва, тиха присутність, спільне мовчання.

Чому важливо фіксувати теплі дотики підтримки? Відповідають українські та міжнародні соціологічні дослідження:

• Рівень щоденного стресу та тривоги майже вдвічі вищий у людей, які не мають якісної соціальної підтримки;
• Люди з низьким рівнем соціальних зв'язків у 6 разів частіше оцінюють своє життя як «страждання»;
• Люди з міцними соціальними зв'язками в 3 рази частіше оцінюють своє життя як «процвітаюче» (матеріальний, емоційний та духовний добробут);
• Дорослі, які часто спілкуються з близькими, є більш адаптованими. Здатність ділитися з рідними як хорошими, так і поганими подіями, прямо пов'язана з вищим рівнем психологічної адаптованості;
• Обговорення почуттів і переживань з батьками сприяють більшій адаптованості дітей до стресу. Діти, які рідко обговорюють свої почуття з батьками, мають більше труднощів у подоланні стресу;
• Батьки дітей, які краще адаптуються до стресу, активно залучаються до їхнього життя: розмовляють про почуття, діляться власним досвідом, пояснюють ситуацію, проявляють фізичну підтримку, як-от обійми.

Покажіть свої теплі моменти підтримки, щоб кожен і кожна могли впізнати себе, згадати свій дотик, свою розмову, своє «я поруч». І відчути силу теплих дій. Бути поруч – це вже багато!